Консультація "Чого і як треба навчати дитину у дошкільному віці?" (вересень 2016 р.)

Хіба не дивно, як швидко ваш малюк перетворився на пустотливого дошкільника? Він став таким невгамовним і рухливим. Тепер вам знадобиться багато сил, щоб впоратися з його бурхливою енергією та допитливістю, а також спрямувати її у продуктивне русло.

Дослідження стверджують, що до п'ятирічного віку мозок людини розвивається на 90%. Тому це час, коли батькам треба опанувати себе й допомагати своєму дошкільнику гармонійно та всебічно розвиватися. Адже не секрет, що навчання починається вдома, у сім'ї.

Далі пропонуються поради, які допоможуть вам оволодіти азами виховання енергійних дітей дошкільного віку.

1. Розвивайте навички спілкування вашої дитини. Перебуваючи в дитячому садку, дитина повинна вміти словами повідомляти про свої потреби та взаємодіяти з людьми, які її оточують. Зокрема, позитивні комунікативні навички допоможуть дитині спілкуватися з вихователем, уточнювати будь-які свої питання й розвіювати сумніви та й просто відпрошуватись у туалет.

2. Навчайте дитину уважно слухати. На відміну від домашнього оточення, у дитячому садку діти повинні вміти мовчати та слухати те, що каже вихователь. Дитині необхідно звикнути знаходитися весь день в одному місці й уважно слухати те, що ви їй кажете. Розвивати цю навичку можна, розповідаючи дитині різні цікаві історії.

3. Давайте вказівки. Дитина у віці 4–5-ти років уже готова приймати ваші інструкції або інструкції вихователя. Грайте з нею в різні ігри, в яких від вас вимагається викласти певні поетапні вказівки або кроки, необхідні для виконання завдання гри. Це навчить вашого дошкільника правильно дотримуватись інструкцій.

4. Заохочуйте групові заняття. У дитячому садку деякі завдання діти виконують у групі. Удома також можна влаштовувати дитячі вечірки. Запрошуйте до себе додому сусідських малюків і дошкільнят, щоб ваша дитина могла спілкуватися з ними.

5. Розвивайте навички моторики вашої дитини. У дошкільному віці дитина вже добре вміє тримати олівець, користуватись ножицями, фломастерами або кольоровими олівцями. Ви можете тренувати навички дрібної моторики вашої дитини, пропонуючи їй малювати звивисті лінії й зиґзаґи і, звісно, розмальовувати.

6. Знайомте дитину з умовами дитячого садка. Відведіть дитину в дитячий садок перед початком навчального року, дайте їй можливість познайомитися з персоналом і провести там деякий час. Так вона зможе познайомитися з місцевою обстановкою, поспостерігати за тим, що там відбувається, і, коли ви незабаром залишите її там саму, вона буде відчувати себе спокійно.

7. Уточнюйте будь-які запитання, розвіюйте будь-які сумніви дитини. Розмовляйте з вашою дитиною про дитячий садок і допоможіть їй відчути радість і хвилювання із цього приводу. Допоможіть дитині звільнитись від будь-якого роду страхів, розвіюючи всі її сумніви, і переконайтеся, що ви повністю усунули всі її побоювання та хвилювання із приводу відвідин цього дошкільного закладу.

8. Допомагайте дитині набувати самостійності. Діти, які здатні самостійно подбати про себе, володіють більшою впевненістю, особливо в дошкільних установах. Важливо вчити й мотивувати дитину витирати ніс і рот, самостійно користуватися туалетом і т. п.

9. Дотримуйтесь режиму дня. Часто з маленькими дітьми буває складно дотримуватись режиму. Важливо встановити для дітей такі правила, щоб не було необхідності постійно нагадувати їм про те, що вони повинні робити протягом дня.

10. Використовуйте почуття гумору. Трохи гумору полегшить ваші бесіди. Гумор також допоможе вашим дітям налагодити зв'язок з вами, краще розуміти вас і бути щасливими.

11. Не зловживайте виховним прийомом, який передбачає винагороду. Чим частіше ви будете використовувати винагороду в якості виховного прийому, тим більше діти будуть очікувати від вас подарунків за виконання навіть найнезначніших дрібних завдань і доручень. Будьте розсудливими. Допомагайте їм зрозуміти важливість маленьких завдань.

12. Навчайте дітей розставляти пріоритети. Для дітей гра завжди стоїть на першому місці, а навчання – на другому. Але батькам необхідно навчити дітей важливості своєчасного виконання домашніх завдань. Ключовим питанням є навчання дітей уміти розставляти пріоритети.

13. Дисциплінуйте дітей. Осуд і вселяння не допомагають у питаннях дисципліни. Якщо дитина забруднила фарбою шпалери, попросіть її прибрати все самостійно. Так вона зрозуміє серйозність виявленої неохайності. Не відкладайте уроки дисципліни. Якщо ви захочете перенести дисциплінарні заходи на інший день, інцидент може просто вилетіти з голови дитини.

14. Весело проводьте час разом. Намагайтеся частіше веселитися разом з дитиною. Проявляйте творчий підхід, слухайте музику, разом танцюйте.

15. Не будьте занадто жорсткими й суворими. Батьківська суворість породжує впертість дитини. Важливо демонструвати їй свою любов. Кажіть їй добрі й ласкаві слова.

16. Запобігайте істерикам малюка. Давайте дитині право вибору. Якщо вона влаштовує істерики, перенаправляйте її на інше заняття. Визначтеся з ситуаціями, які викликають її істерики, намагайтесь уникати їх. Навіть голод, потреба уві сні або втома можуть викликати подібні емоційні зриви.

17. Намагайтесь не казати «ні». Коли дитина занадто часто чує слово «ні», це змушує її відчувати себе обділеною в ніжності й любові. Це також породжує в дитини бунтарський дух, і вона може відмовитися слухати ваші інструкції та вказівки.

18. Не забувайте про те, що ваша дитина ще занадто мала, щоб розуміти абсолютно все. Не очікуйте, що малюк зрозуміє кожне ваше слово. Його світогляд поки ще не такий широкий, щоб він міг розпізнавати значущі й серйозні речі. Тому приведіть свої очікування у відповідність з віком вашої дитини. Шукайте творчі шляхи, щоб наставляти її.

19. Розповідайте маляті про наслідки поганої поведінки. Надзвичайно важливо вчити дитину розуміти, який вплив справляє хороша або погана поведінка. Дайте їй зрозуміти, що коли вона веде себе добре, усі навкруги цінують і підтримують її. З іншого боку, погана поведінка призводить до зауважень і негативних наслідків. Це допоможе їй бути уважною.

20. Не реагуйте занадто гостро, не беріть поведінку дитини близько до серця. Дітям властиво намагатися приховувати свої маленькі помилки. Просто приймайте ситуацію і скажіть, що ви чудово розумієте, хто винен у безладді.

21. Не перевантажуйте дитину. Батьки схильні очікувати, що дитина буде старанно вчитись. Але не перевантажуйте малюка занадто великою кількістю занять. Чим менше занять, тим краще він розуміє їх і засвоює нові знання.

22. Демонструйте позитивний приклад. Те, як ви робите в повсякденному житті, має великий вплив на поведінку вашої дитини. Кожного разу, коли ви складаєте свої речі на місце, закликайте дитину брати з вас приклад і складати свої іграшки.

Дошкільний вік – це вік, коли ваша дитина вже не маля і вже досить зріла для того, щоб дотримуватись ваших інструкцій. Це час, коли батьки повинні дозволити дитині всебічно й безперешкодно розвиватися й досліджувати навколишній світ!

 

 (матеріали з сайту https://childdevelop.com.ua)

Консультація "Розвиток здібностей та обдарувань дошкільників" (жовтень 2016 р.)

О. І. Савенков, автор книги «Одаренный ребенок дома и в школе» визначає обдарованість як потенціал особистості, комплекс нереалізованих можливостей. Для чого ж необхідно розвивати цей потенціал?

Мало хто з батьків поставить собі завдання виростити генія. Але чи варто від цього відмовлятися? У більшості батьків відсутні такі високі вимоги. Розвиваючи інтелектуальні й творчі здібності дитини, ми зазвичай обираємо більш приземлену мету: престижну, високооплачувану роботу, що забезпечує благополучне, самодостатнє життя.

    Поняттям «обдарованість» визначається лише потенціал особистості, якісь можливості, що можуть бути реалізовані, але, як стверджує статистика, найчастіше вони виявляються непотрібними.

Особистісні властивості, що е характерними для видатних людей, описані давно. Прагнення до формування й розвитку таких якостей ми розглядаємо як основне завдання в процесі виховання майбутнього генія. Забезпечити йому суспільне визнання ми неспроможні, але формувати й розвивати потрібні якості особистості ми можемо й повинні це зробити.

Отже, якості, що розглядаються в культурно-освітній традиції як, безумовно, цінні – це те, до чого ми маємо прагнути, на що варто звернути особливу увагу під час розвитку й виховання обдарованої дитини.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї 

Методи, якими необхідно користуватися батькам:

  • подавати приклад (найбільш ефективний у дошкільному і молодшому шкільному віці);
  • предметно-просторове середовище припускає створення в домашніх умовах оточення, що сприяє прояву і розвитку творчих здібностей дитини;
  • заражати дітей своєю любов’ю до творчості;
  • бути гнучким, уміти дотримуватися ситуації;
  • виховувати в собі звичку говорити якнайчастіше «так»;
  • демократичний стиль спілкування;
  • боротися з усілякими проявами конформізму (пристосовництво,бездумне наслідування загальних суджень);
  • усіляко підтримувати самостійність дитини;
  • пропонувати дитині такий матеріал, з яким вам самому подобається працювати;
  • не боятися несподіваних питань.

Принципи спілкування з обдарованими дітьми в сім’ї:

1. Не чекайте, коли ваша дитина подорослішає, починайте займатися з нею з раннього віку. Існують сприятливі вікові періоди для розвитку різних здібностей, і при цьому помічена закономірність: чим раніше функція включена у використання, тим більших результатів можна досягти в її розвитку. Тому чим раніше почати вирішувати з дитиною задачі на розвиток здібностей ефективно мислити, тим на більші результати можна розраховувати.

2. Домашні заняття з розвитку мислення потрібно органічно вписати у вашу повсякденну взаємодію з дитиною. Ці заняття краще розглядати як спільну гру.

3. Поєднайте вимогливість до дитини з повагою до неї.

4. Прагніть діяти послідовно.

5. Постійно намагайтеся знаходити і використовувати нові, цікаві завдання. Новизна тісно пов’язана з такими важливими явищами, як здивування, інтерес. Пізнання починається з здивування.

6. Не тягніть час, намагайтеся діяти швидко. Учіть дитину все схоплювати на льоту. Здатність діяти миттєво надзвичайно важлива в житті, особливо при вирішенні складних розумових задач.

7. Навчіться відчувати настрій дитини. Займайтеся з дитиною лише тоді, коли зона і ви перебуваєте в гарному настрої. Навчіться зберігати гарний настрій протягом усього заняття.

8. Тривалість занять не повинна бути великою. Встигайте припинити заняття до того, як воно набридне вам або вашій дитині.

9. Не бійтеся того, що дитина періодично буде ведучим, а ви – тим, кого ведуть.

 

Батькам у спілкуванні з обдарованими дітьми рекомендується:

  • проявляти серйозне ставлення до запитань і висловлень дитини;
  • надавати можливість демонструвати свої досягнення;
  • надавати дитині місця для занять;
  • демонструвати дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за досягнуті успіхи;
  • надавати допомогу в поліпшенні результатів її роботи;
  • привчати дитину мислити самостійно;
  • регулярно читати дитині цікаву в пізнавальному плані літературу;
  • спонукати дитину до фантазування, придумування історій;
  • уважно ставитися до особистих потреб дитини;
  • знаходити час для того, щоб побути з дитиною наодинці;
  • не карати дитину за ненавмисно зроблені помилки;
  • надавати допомогу в її експериментуванні з навколишнім середовищем у пізнавальних цілях;
  • спонукати дитину до того, щоб знаходити проблеми і вирішувати їх;
  • надавати допомогу в її особистісному розвитку;
  • розвивати в дитини позитивне сприйняття своїх здібностей;
  • довіряти дитині;
  • стимулювати самостійність дитини.

Типи батьківського ставлення до обдарованих дітей:

1. Неграмотний. Ранній і незвичайний розвиток дитини часто не помічають батьки з низьким рівнем освіти або невисоким рівнем культури. Також «не бачать» обдарованої дитини в сім’ях, де виховується одна дитина, через те, що її ні з ким порівняти.

2. Неприйняття. Ситуація, коли батьки опираються «зарахуванню» своєї дитини до обдарованої.

3. Звеличування. Постійне підкреслення батьками незвичайності своєї дитини, постійне заохочення в будь-яких ситуаціях. В окремих випадках прагнення ізолювати дитину від інших дітей, які «не доросли» до спілкування з нею.

 

 

Поради батькам, які люблять своїх дітей

(за Н. Е. Чепцевою)

  • Дайте можливість дитині бути собою.
  • Зверніть увагу на себе, на свій світ (внутрішній і зовнішній) і місце дитини в ньому.
  • Готуйте себе до «батьківства». Дитина має бути бажаною і любимою задовго до народження.
  • Виражайте свою любов одне до одного (своїх близьких, світу) і дітей.
  • Учіться зберігати й охороняти любов.
  • Цінуйте будь-які досягнення дитини.
  • Будьте терплячими й оптимістичними.
  • Не займайтеся вихованням, не відчуваючи любові.
  • Будьте в згоді із собою.
  • Переконуйте без примушування.
  • Уникайте сварок.
  • Створюйте «об’ємні» ситуації, у яких дитина діє сама.
  • Не створюйте негативних програм (знайте свої страхи).
  • Пам’ятайте, що мислеформи матеріальні.
  • Любов – це турбота про інших.
  • Переживайте прекрасне.
  • Запорука успіху – чистота помислів, почуттів, думок і дій (єдність етичного і естетичного).
  • Не будьте настирливими і грубими.
  • Проблеми дитини – це проблеми батьків, і змінювати треба спочатку себе.
  • Себе змінювати легко і радісно, якщо знаєш як.
  • Якщо не хочеш себе змінювати, проблеми виникнуть більш серйозні.
  • У методах у «згорнутому» вигляді присутня мета.
  • Батьки – тільки руки, що випускають дитину у світ.
  • Враховуйте біологічні ритми свої і дітей.
  • Любіть свою дитину.
  • Поважайте її.
  • Будьте терпимими.
  • Почуйте те, що вам не сказала дитина.
  • Здійснюйте прогулянки по найкрасивіших місцях.
  • Дитина – краще майбутнє. Завмирайте від замилування перед нею.
  • Дитина краща і чистіша дорослого.
  • Будь-яка людина – неповторне багатство.
  • Дитина вчиться всьому гарному від вас, і поганому – теж.
  • Усе, що ви дали дитині, повернеться вам.
  • Досліджуйте, вивчайте, відкривайте дитину.
  • Приймайте дитину такою, як вона є.
  • Хто, якщо не ви? Коли, якщо не зараз?
  • Довіряйте своїй дитині.
  • Цікавтеся її життям.
  • Надихайте на підкорення вершин.
  • Ставте цілі великі й маленькі.
  • Будь-які проблеми дитини – це її життя.
  • Дозволяйте дитині самій приймати рішення.
  • Цінуйте те, що маєте.
  • Відчувайте задоволення від своєї незадоволеності.
  • Не бійтеся проявляти свою любов і словами, і ласкою.
  • Кожен має право на свої почуття і думки та спосіб їх прояву.
  • Учіться у своєї дитини.
  • Любов – вихід у новий вимір, розширення свідомості.
  • У любові є якась таємниця.
  • У любові інша мова – вірші, малюнки, мовчання (не кажучи – говорити).
  • Не залякуйте дитину.
  • Розмовляйте з підлітком, як тільки в цьому виникає необхідність. Підліткам важко чекати.
  • Говоріть просто, правдиво, не приховуйте ніякої інформації.
  • Полюби ближнього свого, як самого себе.
  • Людина – витвір мистецтва.
  • Любов завжди індивідуальна, не схожа на любов інших.
  • Необхідно вміти керувати собою.
  • Головне – культура спілкування, повага до людини, відсутність прояву насильства.
  • Людина може відповісти на всі запитання сама.

Консультація "Як подолати батьківські страхи перед школою?" (листопад 2016 р.)

Download
Поради батькам "Як подолати батьківські страхи перед школою"
Як подолати батьківські страхи перед шко
Adobe Acrobat Document 1.1 MB

Консультація "Сім'я як чинник виникнення дитячих невротичних розладів" (грудень 2016 р.)

Download
Консультація "Сім'я як чинник виникнення дитячих невротичних розладів"
met_rek_simja_jak_chinnik_viniknennja_ne
Adobe Acrobat Document 155.7 KB